Шлюбні ігри дітей: у 3 роки принцесу відвезли від батьків, щоб видати заміж
У січні 1722 року на острові Фазанов, розташованому посеред річки Бідассоа, що відокремлювала кордони Франції від іспанських земель, було встановлено дерев’яний павільйон. Саме в ньому мала відбутися подія, яка дозволила б знову на якийсь час замирити дві ворогуючі держави: обмін принцесами.

На Француженку, Луїзу Єлизавету Орлеанську, якій виповнилося 11 років, чекав син іспанського короля, принц Луїс, 13 років. На маленьку іспанку, Марію-Анну-Вікторію, якій виповнилося 3 роки, чекав французький король Людовік XV, 11 років.
Незважаючи на юний вік майбутнього подружжя та неможливість шлюбних стосунків між ними, традиції мали бути дотримані: наречена, незалежно від віку, вирушала на батьківщину майбутнього чоловіка. Познайомитися з новою країною, вивчити мову, дізнатися звичаї … Що ж, церемоніал був суворий: долі дітей були зумовлені. Самих дітей, звісно, ніхто не питав.
Першу пару, принца Луїса та його Луїзу Єлизавету , чекала незавидна доля. Дівчина не сподобалася іспанському двору: її визнали дурною і не дуже цікавою. Свекруха її не схвалювала, юний чоловік не зумів полюбити … Луїза Єлизавета, втім, відповідала зарозумілим іспанцям тим же: про її бешкетність і примхи носилися провокаційні чутки …

15 січня 1724 року іспанський король, що впадав у безумство, зрікся престолу на користь принца Луїса, що став уже Луїсом I. Однак термін правління нового короля був недовгий: через 7 місяців після вступу на престол він захворів на віспу і помер.
Вдова його, відносини з якою так і не були підсумовані, популярністю в Іспанії не мала: її вирішено було вислати назад на батьківщину.
Так Луїза Єлизавета знову опинилася у Франції, але й там не здобула щастя. Заміж вона більше не вийшла, вела життя тихе і благочестиве. І 32-х років від народження померла в Люксембурзькому палаці.

А що ж Людовік XV і трирічна дівчинка, Марія-Анна-Вікторія , призначена йому за дружину? Хоча багато хто вважав, що заручини, нав’язані молодому монарху, дуже передчасні, французький двір був милостивий до іспанської принцеси. Її визнали «дуже красивою, дуже яскравою та повною грації», а ще не по літах кмітливою…і просто чарівною:
«Вона посадила мене у велике крісло, взяла ляльковий табурет, сіла поряд зі мною і сказала: «Послухайте! Я маю маленький секрет, який я хочу розповісти Вам». Коли я нахилилася, вона обняла мене за шию і поцілувала в обидві щоки. – Зі спогадів Єлизавети Шарлотти, принцеси Палатина
Тим часом, хоч дівчинка і зуміла підкорити придворних, вона не зуміла головного сподобатися юному королеві.

Людовік XV виявився єдиним, хто не виявив до тієї, що призначалася йому в подружжя, ані найменшого інтересу. Він зводить їхнє спілкування до мінімуму, майже не розмовляє, задовольняючись сухими «так» і «ні», що засмучує Марію-Анну-Вікторію. Але молодого короля складно звинувачувати.
Мало того, що його заручили без нього на те доброї волі, так ще й з дитиною, набагато молодшою, ніж вона сама. Крім того, Людовік XV мовчазний і замкнутий, він не відноситься до тієї породи милих відкритих дітей, що й маленька іспанка. Його дратують її ляльки, її балакучість, її веселість, її вміння подобатися.
Але час іде, і Марія-Анна-Вікторія росте з упевненістю в тому, що Людовік XV стане їй чоловіком, вона готується царювати поруч із ним.

Втім, планам її не дано здійснитися. У грудні 1723 року вмирає регент, який колись організував заручини малолітнього короля, того ж року тринадцятирічний Людовік XV оголошений повнолітнім. В 1724 в Іспанії помер король Луїс, і країна повертає неугодну француженку, його дружину, назад.
Тепер Людовік XV не пов’язаний ні зобов’язаннями перед суміжною державою, ні обмеженнями на владу у власній країні. Тому і легко рве дані обіцянки: Марію-Анну-Вікторію повертають до Іспанії! Щоб не лякати її, їй повідомляють, що вона їде відвідати батьків. Щодо її «майбутнього чоловіка», то, кажуть, він навіть не попрощався з тією, яка була його нареченою майже 4 роки.

У березні 1725 року семирічна принцеса повернулася до Іспанії, а вже у вересні її чоловік, що не відбувся, п’ятнадцятирічний Людовік XV одружився з полькою Марією Лещинською, якій вже виповнилося 22.
Щодо Марії-Анни-Вікторії, то вона теж вийде заміж. Щоправда у 1729 році. У свої 11 років. За португальського принца Жозе, який був старший за неї на 4 роки. У 16 років вона народила свою першу дочку — Марію, яка стала надалі першою правлячою королевою Португалії (загалом у пари народилося 8 дітей, але вижили лише 4 дівчинки).
В 1750 Жозе став королем Португалії, Марія-Анна-Вікторія – королевою. Вона брала активну участь у політичному житті країни як за чоловіка, так і після його смерті, підтримуючи дочку, що прийшла до влади. Її не стало 1781 року, у 62 роки.