– Я знаю, як так зробити, щоб твої батьки нам квартиру віддали, а самі на дачу переїхали!Коли дружина розповіла мені про свій план – я злякався. Не думав, що вона така хитра. І спочатку все йшло, як вона задумала. Та потім виявилось, що моя мама ще хитріша.Алла злиться страшно. А я насправді хотів би налагодити стосунки в сім’ї. Та чи можливо це після такого?порадьте щось
– Я маю план, знаю, як твоїх батьків виселити! От побачиш – все вийде! – Дружина налакала мене, не чекав я від неї такого

Після весілля ми з дружиною орендували квартиру. Мріяли про власну, навіть гроші збирати почали. Та потім Алла народила і всі заощадження на дитину пішли. Та ми якось трималися. Хоча й дружина не працювала, сиділа вдома із сином. Та рік тому ситуація змінилась. Нам суттєво підняли плату за оренду. Тоді й кохана запропонувала.
– Переїдьмо до твоїх батьків.
– Куди? У двокімнатну квартиру?
– Послухай, вони поживуть з нами й стомляться. Самі схочуть на дачу переїхати, от побачиш.
– Та не думаю…
– Повір мені.
Тож ми переїхали до батьків. Жили втрьох в одній кімнаті. Та з дружиною щось сталось. Вона почала жахливо поводитись з моєю мамою, наче навмисно її на сварки провокувала, нічого не робила вдома, хамила.
– Нащо ти так? Мама ж не молода!
– Щоб вони самі на дачу схотіли переїхати!

Хитрий план вигадала дружина. Та дієвий. Навесні батьки поїхали в село. Алла відразу почала все переробляти. Ремонт на кухні зробила, мамині каструлі викинула.
– Не повернуться вони, от побачиш. А ти їм розповідай, що під час війни в селі краще буде, опалення пічне, світло можна організувати.
В серпні батьки приїхали. Щойно мама побачила зміни – страшенно розізлилась.
– Яке ви мали право без дозволу це робити?
– А хіба не краще? Дуже зручно.
– Так ми через місяць повернемося, поверніть все, як було.
– А не краще вам в селі залишитись, а квартиру нам залишити?
– Дивись, що вигадала. От нахабна. Не дочекаєшся. Шукайте собі житло й переїжджайте!
– А ми маємо право тут жити. Чоловікові належить частина квартири! – кричала Алла моїй мамі.
Я все думав, що батьки все ж поступляться. І дружина була впевнена в цьому. Та коли минув місяць і вони дізнались, що ми нікуди не переїхали, сталося дещо неймовірне. Одного дня мама прийшла з якимись людьми ромської національності.
– Це хто? – спитала Алла.
– Це наші квартиранти, сім’я із Запоріжжя, бабуся, мати й троє дітей. Тепер житимуть в нашій кімнаті, адже ми й справді вирішили на дачі залишитись. Ще й така нагода заробити, згодні? Чого кімната пустувати має?
Дружина стояла, як вкопана, не могла повірити, що мати її перехитрила. А мені навіть смішно стало. Через тиждень ми переїхали на квартиру. Алла злиться страшно. А я насправді хотів би налагодити стосунки в сім’ї. Та чи можливо це після такого?