– Аліна, я все знаю. Твоєї мамі потрібна операція за кордоном, а це дуже дорого, — Микита обійняв наречену, що плаче, свого покійного друга.

— Ти знову зі своєю непристойною пропозицією, коли хотів такою платою врятувати Олега, але спізнився і йому стала не потрібна операція.

— Алінко, але я ж організував похорон Олега та твого батька без жодних умов. Не я винен у тій аварії, і ти це знаєш. Твоя мама неодмінно житиме, але з моєю допомогою. Рахунок йде на дні.

— Моторошно подумати, що у мого Олега такий корисливий друг.

— На цей раз пропоную тобі вийти за мене заміж.

— А ти, Микито, не боїшся, що потім я з тобою розлучуся?

— Ми з тобою укласти шлюбний контракт.

— Розумію, що умови будуть для мене неприйнятними, але лише тому, що моїй мамі ніхто не допоможе, а вона в мене єдина, рідна та кохана.

— Я вже підготував контракт на випадок, якщо погодишся, — Микита передав Аліні листи, і вона прочитала.

— Круто, Микито, ти виклав. Якщо я буду ініціатором розлучення, то відшкодую тобі витрати на лікування мами протягом 10 днів. Якщо ти – то моїм буде твій будинок у котеджному селищі. Такі самі умови у разі зради. Мама не дає згоди на продаж нашої квартири через мене. Не вірить, що її вилікують.

— Так поїхали до нотаріуса та підпишемо договір. Один мій дзвінок, і завтра у нас з тобою буде весілля, а твою маму Галину Вікторівну відвезуть до Німеччини завтра.

Аліна потрапила в таку ситуацію, що готова була на все заради матері. Як же вона не хотіла цієї шлюбної ночі з Микитою, якого не тільки не любила, а й не шанувала.

Микита з Олегом після університету організували фірму. Олег, наділений розумом і кмітливістю, швидко все розрулив, і вони легко отримували прибуток. І так вийшло, що Микита вмовив друга йому першому побудувати котедж, тому що в нього намічалося весілля з Ольгою. Олег поступився, бо тільки-но познайомився з Аліною.

Микита будував будинок, а Ользі лише зробив пропозицію. Дружили вчотирьох і свята відзначали разом. Микиті дуже подобалася Аліна, і він заздрив другові. З цієї причини розлучився з доступною у всіх відносинах Ольгою. Будинок був збудований, а весілля Микити та Ольги не відбулося. Олег робив пропозицію Аліні та підібрав будинок для покупки у тому ж котеджному селищі. Він хотів показати його батькам Аліни, але для неї та для всіх інших це було сюрпризом. Не знав навіть Микита. Олег домовився з матір’ю Аліни Ольгою Вікторівною та приїхав до інституту, в якому вона та її чоловік викладали. Це була трагічна подорож. На трасі фуру занесло на повороті і вона боком ударила автомобіль Олега на зустрічній смузі. Батько загинув одразу, Олег у лікарні, а мати Аліни у лікарні. Водія фури покарано.

За умовами установчого договору частка фірми 50% перейшла від Олега до Микити, і він тепер є єдиним власником процвітаючого бізнесу.

Микита відчував, що його Аліна не любить, і сердився.

— Ти моя дружина й маєш підкорятися. Кинь інститут і сиди вдома. Я хочу від тебе дітей.

– А я не хочу. Ти знав, що я тебе не люблю, але погодився одружитися.

— Я люблю тебе, і ти нікуди не дінешся. Виконав твою забаганку, і тепер твоя мати живе з нами на повному забезпеченні. Розумію, що вона інвалід і їй потрібний догляд. Доглядальницю найняв, і вожу Галину Вікторівну до клініки на огляд. Тобі гроші на картку перекладаю. Що тобі ще потрібне? Ласка від тебе так і не дочекався. Чому ти така черства? Я звівся весь, тебе ублажаючи. Зрозумій одне. Я не винен у смерті Олега. Навіть не знав, що він збирався будинок купувати. Водій фури – далекобійник. Він віз вантаж із Саратова цією трасою до Москви. Я з ним нічим не пов’язаний. Тим більше, це була його помилка, що не загальмував перед поворотом. Я б так не підставлявся, та й кишка в мене тонка, щоб таке зробити.

— Я, Микито, тебе не звинувачую. Ти досягнув свого, і я вийшла заміж, але більше не вимагай. Моє серце очерствіло. Тому я не можу завагітніти.

— Так поїхали до клініки, і там дізнаємось про причину. Можливо, річ у мені.

Аліна почала збиратися поїхати з Олегом, розуміючи, що він не відчепиться, але раптово їй стало недобре. Закружляла голова і замутило.

У клініці повідомили, що Аліна вагітна, але термін невеликий.

— Ось тепер ти, кохана дружино, переводься на заочне і готуйся стати мамою.

— Та згодна на все, тільки дай мені спокій, — Аліна сіла в автомобіль, давши зрозуміти, що захоплення чоловіка закінчено.

Минуло кілька років.

У Аліни з Микитою вже двоє дітей. Він щасливий батько і чоловік, що любить, але вона так його і не полюбила. Так само черства по відношенню до нього, а дітей обожнює.

Святкували день народження молодшого у вузькому сімейному колі. Йому виповнилося три роки. Раптом до них у хату зайшла Ольга.

— А я приїхала Олежку привітати. Не проженіть.

— Оленько, я така рада, — Аліна підскочила, і вони обнялися.

Після застілля подружки розмовляли. Ольга повідомила, що живе у Санкт-Петербурзі. Була заміжня, але овдовіла. Отримала пристойну спадщину та забрала до себе батьків. Зізналася, що Микиту так і не забула, і постійно в Однокласниках заходила на його сторінку і бачила його щасливе обличчя, фото дітей та дружини.

Аліна у свою чергу розповіла історію свого життя.

— Аліночко, то я маю шанс його повернути. Ти ж не залишишся в тиражі після розлучення?

— Олю, не вийде. Микита дуже сильно мене любить та й діти у нас.

– Я тебе зрозуміла, подруго. Він же зі мною розлучився через тебе. Тоді в цьому зізнався. Я тебе зненавиділа та поїхала.

Було пізно, і Аліна у гостьовій кімнаті приготувала ліжко для Ольги.

Це сталося вранці. Як завжди, Аліна приготувала сніданок і піднялася на другий поверх, щоб усіх запросити до столу. Ольгу в кімнаті вона не побачила і подумала, що вона у ванній кімнаті.

Аліна була з жахом, коли в спальні виявила Микиту в обіймах Ольги. Вони лежали на ліжку, їхні очі були заплющені. Минуло вже півгодини відколи Микита поцілував дружину, і вона пішла на кухню.

Аліна схопила телефон із тумбочки та зробила знімок, щоб довести зраду чоловіка. Тепер вона вирішила попрощатися з Микитою, і нехай Ольга забере його собі.

Після цього вона розбурхала подругу. Ольга розплющила очі.

— Вибач, Аліна, але він сам мене покликав.

Аліна торкнулася чоловіка за плече, але він не ворушився. Ольга тим часом пішла у ванну.

— Микито, не вдавай, я все бачила і сфотографувала твою зраду. Прокинься ж, нарешті. Пізно і вже нічого не змінити. Дім мій, а ти речі збирай.

Микита не ворушився. Аліна підняла його руку та опустила. Вона батогом впала на ліжко. Помацала пульс на шиї. У цей момент захвилювалась і закричала:

— Ольга, ти ж лікарю, оглянь Микиту.

Ольга вибігла в банному халаті Микити і зблідла.

— Викликай терміново швидку.

Микиту у клініці встигли врятувати. Він, як виявилось, діабетик, і в нього в організмі виявили причину того препарату, який йому протипоказаний. Ще виявили на руці слід від ін’єкції.

– Хто йому робив укол? — спитав лікар, дивлячись на Аліну та Ольгу.

— Це не я, а Оля, лікарю, — зрозуміла Аліна.

Ольга зізналася, і її заарештували. Аліні стало недобре, і вона боком упала на підлогу. З’явилася невелика калюжа крові біля низу її живота.

Під час огляду врятували Аліні вагітність, яку вона не знала. Коли їй стало краще, то побігла до чоловіка.

— Микито, як добре, що ти прийшов до тями. Я не хочу тебе втрачати.

— Невже я так тобі дорогий, кохана жінко?

— Тільки зараз зрозуміла, як я тебе кохаю. В нас буде маленький. Я його мало не втратила через вчинок Ольги.

— Я неодмінно видужаю, моя красуне, заради тебе і наших дітей. Нам ще й донька потрібна.

Аліна цього разу доньку народила та показала її синам.

– Це ваша сестричка Галочка.