Не думала, що колишній чоловік виявиться таким підлим брехуном. Та ще й маніпулює нашою донькою.

Спочатку все було нормально: чоловік, Юрій, працював, приходив додому, проводив час із донькою. Але потім він все частіше почав зависати за комп’ютером. Спершу грав у якісь стрілялки чи щось таке. Я не надто вникала, думала, це його спосіб розслабитися. Але з часом стала помічати на екрані карти, покер. Тоді ще не розуміла, що це може стати реальною проблемою.

Юра почав затримуватися за ноутбуком до ранку, перестав цікавитися домом і донькою. А потім з’ясувалося, що він взагалі звільнився з роботи, але мені нічого не сказав.

Одного дня пішла в магазин і не змогла оплатити продукти – на карті не було грошей. У банку мені сказали, що всі кошти зняті. Я була в шоці. Виявилося, Юра почав робити великі ставки і програвав усе до копійки. Після цього до нас почали приходити незнайомці, дзвонити в двері, вимагати гроші. Деякі навіть погрожували. Мені було страшно за себе і за доньку.

— Юро, що відбувається? — питала я його. — Хто ці люди? Чому в нас немає грошей?

— Це тимчасово, Оксано, я відіграюсь, — відповідав він, майже не відриваючись від екрана. — Все буде нормально.

Але нормально не стало. Юрій почав пити. Я більше не могла так жити і вирішила подати на розлучення.

Іванка спочатку трималася, але згодом почала сильно бунтувати. Вона хотіла гуляти допізна, їздити на ночівлі в інші міста, хотіла зробити пірсинг.

— Я не дозволяю це, бо хвилююся за тебе, — казала їй.

— Ти просто хочеш все контролювати! — кричала Іванка. — Якби жила з татом, він би мені все дозволяв!

Як з’ясувалося, Юрій налаштовував її проти мене. Говорив, що вигнала його з дому, що мені байдуже на Іванку, що хочу, щоб вона страждала.

Я вирішила поговорити з нею відверто:

— Доню, не забороняю тобі бачитися з татом. Але він зараз у складному стані, і тому боюся за тебе. Він витрачав усі гроші на азартні ігри, через нього нам погрожували незнайомці. Я хочу, щоб ти була в безпеці.

Після цієї розмови Іванка ще довго мовчала. А я вирішила зателефонувати Юрію.

— Ти розумієш, що робиш? — не стримала злості. — Налаштовуєш доньку проти мене!

— Просто кажу правду, — сказав байдужим голосом. — Іванка має право знати, яка ти.

— Правду? Правда в тому, що ти програв усе, що ми мали, а тепер хочеш зруйнувати стосунки з донькою?

Після цього я ще довго не могла заспокоїтися. Але вирішила, що зроблю все, щоб захистити Іванку, навіть якщо мені доведеться боротися з Юрієм до кінця. І вирішила для себе, що якщо він не зупиниться і не візьметься за голову, то на суді зроблю усе можливе, щоб його позбавили батьківських прав і він більше ніколи не побачить доньку. Адже розказавши про його азартні захоплення, не впевнена, що в суді будуть в захваті.