“Ви обманювали мене”, – сказав Наполеон, – “виявилося, я можу бути батьком, можу мати дітей. Але що про вас, люба Жозефіна?! – Запитав імператор свою дружину. Після нетривалого роману з однією з почесних дам у Бонапарта розсіялися всі сумніви. Мадам Богарне не може мати дітей. Останньою краплею стало народження позашлюбного сина Леона, який цілком міг би стати спадкоємцем престолу.

Усі добре пам’ятають Марію Валевську, яка змогла подарувати синові Бонапарту. Проте, ще до польської красуні, 1806 року, у імператора зав’язався нетривалий роман із Катрін-Елеонорою Денюель де ля Плінь. Красуня Елеонора народилася в пристойній сім’ї, що дозволило їй навчатися в елітному монастирі мадам Кампан. У монастирі Елеонора потоваришувала з Кароліною, сестрою Наполеона Бонапарта.

Ця дружба отримала свої плоди. Дорослі сестри Бонапарта не любили весь клан Богарне. Жозефіна була гордовитою жінкою, яка, на своє нещастя, не могла народити від імператора спадкоємця. Тому Бонапарти явно штовхали в обійми Наполеона інших жінок, сподіваючись, що імператор захоче розлучитися зі своєю дружиною.

Сестрам Бонапарта це майже вдалося. Жозефіна поводилася неакуратно, влаштовуючи дружину сцени ревнощів. Історія Франції не навчила мадам Богарне, що обов’язок королеви, у разі імператриці, бути зразковою і слухняною дружиною.

Елеонора, великоока красуня з привабливою фігурою, швидко привернула увагу Наполеона. Вона отримала запрошення до Тюїльрі через Кароліну, де й познайомилася з Бонапартом. Почався роман.

Варто зазначити, що дівчина на той час була вже у розлученні. Якось Елеонора познайомилася у театрі з колишнім капітаном драгунського полку. Зачарована солодкими промовами Елеонора вийшла заміж за нього. Але виявилося, що й не капітан це зовсім, а звичайний жебрак сержант, який уже має двох дітей та дружину. Цього негідника незабаром заарештували за шахрайство.

У грудні 1806 року Наполеон, що у Польщі, отримав радісну звістку, що перевернула його світ. Елеонора народила від нього хлопчика. Його назвали Леоном. Бонапарт навіть думав усиновити дитину, проте, Елеонора не годилася ні на майбутні імператриці, ні навіть на офіційні переможці. Спадкоємець має бути народжений у законному шлюбі.

Елеонора отримала пенсію 22 тисячі франків і будинок на вулиці Шантрен, де, за волею випадку, жили всі фаворитки імператора. На цьому стосунки між Елеонорою та Бонапартом закінчилися. Ймовірно, молода жінка розраховувала на більш тривалий роман, і навіть намагалася хизуватися своєю красою перед імператором у Фонтенбло, що спричинило негативні наслідки.

Дівчину усунули від двору. Але не її сина. Наполеон часто грав із хлопчиком, робила йому дорогі подарунки та показував розкішні оздоблення Тюїльрі.

А Елеонора знову вийшла заміж. Спершу за когось офіцера, який зник безвісти під час російської кампанії. А 1814 року вона вийшла заміж за німецького графа. Елеонора прожила довге та спокійне життя. Вона померла у 80 років. Її поховали на цвинтарі Пер-Лашез разом із медальйоном, подарованим їй Наполеоном Бонапартом.

Її син Леон займався політичною діяльністю. Однак незабаром почав наполягати на легітимізації свого походження. Леон хотів, щоб його діти мали прізвище Бонапарт, а сам він був оголошений принцом. Це не входило до планів чинного імператора Наполеона III.

Леона називали «пекельний бастард». Він жив дуже скромно, померши у 74 роки у Франції. Його сусіди скидалися позашлюбному синові Наполеона Бонапарта на труну. Леон був похований у братській міській могилі. Ймовірно, що його нащадки, а отже й нащадки Бонапарт, живі й досі.