Про те, що є бразильські пристрасті, чули всі. Ще знають про пристрасті індійські, ну, на крайній випадок, іспанські. А ось про те, що були ще й португальські, причому у найкращих традиціях індійських мелодрам відомо небагатьом. Чому? Не знаю.

Може вся справа в нашій віддаленості від португальського кінематографа, а може в тому, що з віками португальці трохи присмиріли. Але в 18 столітті атмосфера там була дуже цікава. Тож сьогодні говоритимемо про португальських королев, про те, як усі переженилися, і що з цього вийшло.

У січні 1729 року  принц Жозе , якому виповнилося 14 років, одружився іспанською інфантою на три роки молодшою ​​за себе –  Марією-Анною-Вікторією . Шлюб цей між підлітками, майже дітьми, був, зрозуміло, укладений не через велике і чисте кохання. Майбутні королі, за рідкісним, але влучним винятком, з любові взагалі не одружилися.

Міжнародні альянси, політичні інтриги та голий розрахунок… Якщо у молодих раптом прокидалися почуття один одному, якщо вони хоча б ладнали, це можна було вважати найбільшим успіхом. Жозе та Марії-Анні-Вікторії пощастило.

Вони зійшлися на ґрунті спільних захоплень. Обидва цікавилися полюванням, любили музику та театр. З часом, правда, виявилося, що Жозе дуже велелюбний і залежний від чужої думки … але це з часом. Поки що у пари було все непогано.

У 1734 році на світ з’явилася їх перша дочка з типово-нескінченним ім’ям Марія-Франциска-Ізабелла-Жозефа-Антонія-Гертруда-Ріта-Жоана, більш відома як Марія I. Потім, в 1736 народилася ще одна – теж Марія … З 8 вагітностей королеві.

В результаті на світ з’явилися 4 дівчинки, усі Марії: Марія, Марія-Анна-Франциска, Марія-Франциска-Доротея та Марія-Франциска-Бенедикта. Як ви вже, мабуть, розумієте, з фантазією у португальців було погано.

Король чотирьом дівчаткам не те, щоб був не радий. Дівчатка, самі по собі, не проблема, а ось відсутність спадкоємця чоловічої статі – це не просто проблема, це ціла біда. Тому Жозе, який уже на той час став королем Португалії, зважився на сумнівний крок: у 1760 році видав свою старшу дочку, двадцятишестирічну  Марію,  за свого молодшого сорокатрирічного брата дона  Педру .

Папа Римський благословив близький зв’язок: тому що зв’язок — зв’язком, а трон залишався «в сім’ї». У пари народилося 6 дітей, і що важливо, 2 з них були хлопчиками. В цілому, потомство, що з’явилося на світ від такого зв’язку, не відрізнялося ні хорошим здоров’ям, ні красою. Але на той час про генетичні проблеми ще не знали.

Тому і стала можлива ще більш неприпустима, з погляду природи, ситуація: в 1777 молодша дочка короля Жозе I, тридцятирічна  Марія-Франциска-Бенедикта  вийшла заміж за сина своєї старшої сестри Марії і свого дядька Педру – п’ятнадцятирічного  Жозе . Більше того, шлюб був консумований: у 1781 та 1786 роках принцеса була в положенні, але вагітності переривалися. Дітей у подружжя так і не з’явилося.

Життя обох пар було не надто щасливим. Після смерті батька в 1777 році Марія стала королевою Португалії під ім’ям Марії I. З роками вона впала в шаленство: релігійна екзальтація, меланхолія, небажання покидати покої … Зі смертю чоловіка, короля Педру, ситуація тільки погіршилася. Виконувати свої обов’язки королева не могла, керування країною взяв він її син.

У період наполеонівських воєн королівська родина бігла до Бразилії. Політичні перипетії, втім, мало хвилювали шалену королеву, вона мало усвідомлювала того, що відбувається. Марії I не стало в 1816 в Бразилії, де королівська сім’я залишилася після поразки Наполеона.

А що ж її син та сестра-невістка? Принц Жозе помер раніше матері – в 1788 від віспи, йому було 27 років. Його дружина-тітка жила в Португалії, потім разом із сім’єю поїхала до Бразилії. Заміж вона більше не вийшла, переживши чоловіка майже на 40 років – не стало її в 1829, в 83 роки