Рубрика:

У нас з чоловіком один-єдиний син Максим, дуже щирий і добрий. Саме тому ми завжди його підтримували. І коли він сказав, що мрія стати вчителем, також, хоча й пояснювали, що це не простий шлях.

 – Розумієш, педагогічна праця – надзвичайно важка, а платять за неї копійки!

 – Це ж не заради грошей!

 – Рано чи пізно в тебе з’явиться дружина й діти, їх треба буде забезпечувати.

Та він все вирішив і став вчителем біології в школі. А з часом зустрів своє кохання, також вчительку, лишень англійської мови. Почали вони жити, а з часом побралися. Спочатку молоді у нас оселилися, та знайти спільну мову нам все ніяк не вдавалося. Невістка виявилась зовсім не простою. Щоразу, коли я щось просила зробити – вона ображалась.

Врешті син сказав, що Надя хоче жити окремо, тож вони орендували квартиру і переїхали. Та Максимові було дуже важко фінансувати таке життя. Ціни так зросли, ще й оренда, комунальні. Крім того, його дружина звикла на широку ногу гуляти, дорого вдягатися.Тож синові довелося на ще одну роботу влаштуватися і чимало репетиторства взяти. 

Ми допомагали молодим, чим могли. Але й самі маємо не так багато грошей. Єдине, що усіх засмучувало – невістка ніяк е могла завагітніти. Моя сестра акушер-гінеколог з величезним стажем, тож я вмовила Надю піти зі мною до неї. Та провела діагностику і виписала лікування. І ось зараз на Миколая молоді нарешті нам повідомили, що скоро ми станемо бабусею й дідусем.

 – Яка радість, я скажу сестрі, що ти прийдеш на облік ставати!

 – Що? Нащо? Я не стоятиму на обліку в державній лікарні.

 – Чому це?

 – Не хочу і все. Я вирішила звернутись до приватної установи – там і жіноча консультація і пологовий будинок відразу. Відгуки чудові!

 – Але ж це не дешево? 

 – Так, але ж йдеться про наше маля і мій комфорт.

 – І де ви ці гроші візьмете? Як оренда така висока.

Максим опустив очі. А тоді раптом сказав:

 – Ми хотіли вас про дещо просити. Ви могли б поступитися квартирою. Ми б туди переїхали і гроші зекономили. А самі б оселились на дачі. Там доволі непогано й природа.

 – Але в нас нема дачі.

 – У батьків Наді є, вони тільки за.

 – То ми маємо жити в чужій хаті, де дідько добраніч каже, ще й на пташиних правах? – не витримала я. – І заради чого? Аби Надя в королівських народжувала? Чого до сестри не піти! Вона допомагатиме! Врешті саме її заслуга, що невістка завагітніла.

Ображена невістка вийшла з кімнати. Максим побіг до неї. Я просто шокована такою поведінкою, не знаю, що й казати. По-перше, мені не зручно перед сестрою, а по-друге, дивує уся ця нахабна вигадка. Як би ви відреагували на все це?