Я вигнала свою рідню з квартири, бо не люблю непроханих гостей.

З батьками я не спілкуюсь давно. Ми посварились через те, що я вирішила жити в місті і будувати кар’єру косметолога. Мама з татом живуть в селі та мають бізнес з виробництва м’ясних продуктів, тому вирішили, що я маю лишитись біля них і успадкувати сімейну справу. Коли ж я відмовила, вони назвали мене зрадницею, а я зібрала речі і поїхала геть.

Батьки мені докоряли, що вони в мене душу вклали, доглядали мене, а я їх кидаю. Вони думали, що їх старання не минуть дарма, а я так розчарувала їх після всього, що вони для мене зробили.

Зараз я винаймаю однокімнатну квартиру та працюю в салоні краси. То ж для мене було дивним, коли приїхала мамина двоюрідна сестра зі своїм сином до мене.

Вчора вранці я прокинулась від дзвінка у двері. У мене був вихідний і я планувала спати довго, але мене розбудили о 7:30 ранку. На порозі стояли тітка Лариса зі своїм синочком, який цього року вступає до університету.

– Привіт, Христинко. Дуже рада тебе бачити, – щебетала тітка. – Дякую, що дозволила нам в тебе пожити.

– Я, навіть, не знала що ви маєте приїхати.

– Як? Твоя мама сказала, що попередила тебе.

Вони прожили у мене рівно один день, більше я терпіти не стала. Тітка почала встановлювати свої порядки. Вже розпланували, що її син після вступу житиме зі мною, бо гуртожиткам вона не довіряє. Я сказала, щоб вони з’їжджали та шукали собі прихисток де-інде.

– Як ти так можеш? Ми ж родичі, маємо допомагати один одному.

– У мене однокімнатна квартира, яку я винаймаю. Власниця може бути проти вашого проживання тут. Та і я сама проти, бо не матиму ніякого особистого життя та свого простору. Тому прошу на вихід.

– От же не пощастило твоїй матері, що має таку невдячну дитину. Я ж тебе няньчила ще малою, а ти так вчиняєш!

– Я не просила мене няньчити. До побачення.

Після того як вони з’їхали до мене за 2 роки вперше подзвонила мама, яка сказала лише одну фразу:

– Ти зганьбила нас перед усією ріднею. Як ти так могла? Тепер можеш точно не повертатись додому.

Мені байдуже на їх докори, бо влаштовую своє життя так, як зручно мені. Після цього я не спілкуюсь ні з ким з рідні.

Які стосунки з родичами у вас? Як би вчинили ви?