Нещодавно сталась в мене біда – зламався холодильник. Я мало не плакала, коли побачила. Адже купити новий – просто нереальна для мене задача. Зараз ціни надзвичайно високі, я ходила в магазин, більш-менш нормальний холодильний вартує близько 10 тисяч гривень. А  брати зовсім маленький китайський – не бачу сенсу. Все ж я й морозилкою користуюся.

Тож вирішила я попросити гроші в сина. Адже я йому завжди допомагала, хоча й пенсія в мене лише 3500 гривень. Свого часу дозволила нашу дачу продати, коли молоді вирішили квартиру купувати. Відтоді багато часу минуло і вони вже твердо на ногах стоять, синові все найкраще купують. Ви б бачили, які в Устима іграшки, а який одяг. Я вже мовчу про речі, котрі собі замовляє з-за кордону невістка. Такого в нас на ринках не знайти.

Три роки тому син вмовив мене піти з роботи.

 – Ти вже на пенсії, допомагатимеш нам з Устимчиком. А ми й тобі допоможемо!

Звісно, я погодилась. Просто того, що з онуком хотіла бути. Це мені в радість було. Звичайно я часто в них бувала, їла, додому вже менше продуктів купувала. Десь це було простіше. Тож не мала сумніву, що син купить мені того холодильника. Та коли сказала йому це – він здивувався.

 – Мама, це дуже дорого. У мене зараз складна ситуація. Та я бачив у тещі старий холодильник в гаражі, попрошу його для тебе.

Наступного дня він привіз радянського холодильника, котрому десь стільки ж років, як синові. Та він працював. Утім, надто малий і морозилка ледь холодить. Та я змовчала. Згодом подумала, може якось в кредит візьму холодильник. 

Та днями в невістки був ювілей. Звісно мене запросили на свято. І уявіть мій подив, коли син раптом виголосив, що дарує своїй коханій дружині автівку. Я не зрозуміла, нащо їм автівка, в них вже є одна. Було дуже сумно. Згодом все ж спитала у сина:

 – Скільки ти дав за машину?

 – 15 тисяч доларів, це не дуже багато, але в борги я все ж заліз.

 – І була така необхідність?

 – Ну Юля, мріяла про неї.

 – Як прикро, мені на холодильних 10 тисяч нема, а на автівку непотрібну 15 тисяч доларів ти запросто витратив. 

Я навіть на десерт не мала бажання залишатись. Не знаю, як далі бути. Подруга радить сказати молодим, щоб гроші платили за сидіння з онуком. А мені не зручно. Хіба ж такі відносини мають бути між рідними? Ви що б робили?