Життя влаштоване так, що спочатку наші батьки піклуються про нас, а потім ми дбаємо про них у старості. Допомога людям похилого віку — це непросто. Однак іноді це може обернутися дуже несподівано. Так і сталося з героями нашої історії, які взяли до себе літню тітку із села.

Допомога людям похилого віку

Порадившись, Віктор та Оксана вирішили забрати до себе тітку Машу із села. Батьки Оксани рано пішли з життя, у неї ріднішої тітки нікого не було. А старенька не може вже сама жити у селі, сил зовсім немає. Ось вони і вирішили поселити її у своїй квартирі, все одно є вільна кімната. Та й як жити, знаючи, що тітка там сама?

Після недовгих умовлянь тітка Маша приїхала до них. У руках кілька сумок з речами та гостинцями.

Тітка Маша

Віктор та Оксана кілька років тому взяли квартиру в іпотеку, відтоді працювали на двох роботах. Вдома з’являлися втомлені. Оксана майже ніколи не готувала сама, купувала заморожені продукти. У подружжя було двоє дітей — Сашко та Ганна. Вони були надані самі собі. Весь вільний час проводили у телефоні. Але тітка Маша одразу привнесла до їхнього життя щось особливе.

Якось вихідного дня Оксана прокинулася вранці від неймовірного запаху з кухні. Вона вийшла туди. На столі стояли вже готові млинці та відкрита банка з варенням. Тітка Маша та діти ліпили пельмені. Давно вона не бачила в них стільки наснаги. Маленька Аня вигукнула:  “Мам, дивися, у нас будуть домашні пельмені!”

Оксана відчула таке умиротворення від цієї картини, так спокійно їй стало на душі. Згодом вона почала все частіше помічати, що діти проводять час із тіткою, а не в телефонах. Їм було цікаво слухати її історію. Вона навіть навчила їх цікавим іграм. А ще вони з радістю допомагали тітці готувати. Оксану тішили такі зміни.

Важкий день

Якось пізньої ночі тітка Маша підвелася, щоб випити води. Вийшовши на кухню, вона побачила, що там сидить її племінниця і тихенько плаче. Вона підійшла і обійняла її, запитавши:  «Доченько, що сталося?»  Не встигнувши схаменутися, жінка розповіла старенькій про всі свої переживання. Вона розповіла, що дуже втомилася орати на двох роботах і не бачити дітей. Їй хотілося б більше часу проводити з ними. Розповіла про проблеми на роботі, про якийсь повний затишок у стосунках із чоловіком. Довга вийшла розповідь.

Тітка Маша вислухала все без зайвих коментарів, даючи зрозуміти, що вона поряд. Оксана виплакалася, розповіла про все, що нагромадилося. Було видно, що їй тільки від цього полегшало. Бабуся гладила племінницю по волоссю і тихо сказала:  «Не хвилюйся, рідна, незабаром усе налагодиться» . Оксана чомусь повірила тітці. У неї на душі вперше останнім часом стало спокійно.

Нове життя

У вихідний Оксана прокинулася доволі пізно. Вчора вона втомилася на роботі, ледве прийшла додому. Вона вийшла на кухню, заварила собі каву і неквапливо її пила. Потім вона зрозуміла, що в квартирі якось дуже тихо. Обійшовши всі кімнати, вона зрозуміла, що вдома нікого немає. Це здивувало її, вона не розуміла, куди всі могли піти. Її охопила незрозуміла тривога. Вона зібралася і вибігла надвір, не розуміючи, де шукати рідних.

На дитячому майданчику вона побачила дітей. Вони одразу підбігли до неї, навперебій пояснюючи, де тато та бабуся Маша. За кілька хвилин вона побачила, як вони виходять з-за рогу. Вона поспішила до них. Тітка Маша заговорила першою:  «Ох, не встигли. Ти давно прокинулася? Вибач, ми хотіли повернутися до того, як ти прокинешся» . Оксана запитала:  “Але куди ж ви ходили?”

Чоловік усміхнувся і сказав:  «Ходімо в дім, там все розповімо. У нас тобі сюрприз» . Коли вона повернулася додому, тітка Маша та Віктор розповіли жінці, що з самого ранку ходили остаточно закривати іпотеку. Виявилося, всі ці роки тітка відкладала гроші із пенсії. А ще нещодавно вона закінчила із продажем будинку.

Всі ці гроші вона берегла для них, щоби залишити у спадок. Але вирішила, що зараз краще їх віддати. Цієї суми саме вистачило, щоб закрити іпотеку. Вона підговорила Віктора зробити це нишком, щоб вийшов сюрприз. Тітка Маша ласкаво подивилася на племінницю:  «Оксаночка, знаєш, я все життя працювала. Своїх дітей Господь мені не дав, але ж ви мені як рідні. Мені так хочеться, щоб ви жили легше та щасливіше. Тепер зможеш піти з однієї роботи, більше вдома, з дітьми» .

Діти потягли тітку в кімнату, чоловік радісний втік у магазин за тортом, щоб відзначити радісну подію. А Оксана сиділа на кухні, занурившись у свої  думки .