Там була компашка підлітків, дівча років 14-ти, яка і кричала про допомогу, і її друзі переростки…

Періодично зі мною, як, напевно, і з кожною людиною відбуваються якісь нестандартні ситуації, в яких можна виявити свою честь і совість, ну або відіграти в байдужість і боягузтво.

Нещодавно ввечері захотілося прогулятися, погода була хороша, тепло, небо таке гарне захід сонця. І щоб не просто так безцільно тинятися, вирішив сходити в один торговий центр, там після восьмої вечора продають смачну випічку зі знижкою. =) А знаходиться він у промисловому районі, в основному всі туди, або на машинах приїжджають, або на автобусах. І ще там поряд є ігровий торговий центр з усілякими дитячими кімнатами та розвагами, перед ним велике паркування. Там періодично люблять збиратися молодь, кататися на роликах, скейтах та великах.

І ось я, купивши собі смачних булок, виходжу розслаблений із магазину. У цей момент до мене підбігає хлопчик років 8-9 (назву його Малою). Говорить стривожено:  «Чоловік, допоможіть, будь ласка! Там якісь алкаші до дівчинки докопуються!»

Усередині все одночасно й похололо, і спалахнуло пожежею, голова була холодною, але з чіткою рішучістю діяти. Хто знає, що таке різкий сплеск адреналіну, у будь-яких вуличних ситуаціях, той зрозуміє це відчуття.

Малий схопився на свій великий, що валявся поруч, тут же були й два його ровесники. Я говорю: «Де? Швидше показуй». Він показав місце за гаражами. А точніше, там такий закуток між торговими центрами, але щоб його уявити наочно, простіше уявити, як це виглядало б за гаражами, місце на це схоже. Я рвонув туди.

У нашому суспільстві ми багато на які несправедливості навчилися не звертати уваги і заплющувати на них очі. Але точно не на те, коли до дівчинки докопуються алкаші. У цей момент у нормальної людини стратегій небагато, точніше одна — піти і втрутитися. Принаймні, я собі інших варіантів не уявляю, у такій ситуації дорога кожна секунда.

Я теж не дуже боєць, і мені страшнувато було, але щоб байдуже пройти чи того гірше — втекти, цього я сам собі не пробачив би.

Тільки ось виявилось, що врятувати нікого не треба було. Там була компашка підлітків, дівчинка років 14-ти, яка й кричала про допомогу, і її друзі переростки — це коли ще підлітки, але вимахали вже у «дорослих мужиків», хоча по обличчях видно, що пацани ще. В одного з них була в руках пляшка з-під якогось чи то енергетика, чи то газування. Мабуть, через цю пляшку малому від страху здалися алкаші. А та, що кричала, бігала від двох інших цим закутком. Але, підійшовши ближче, стало зрозуміло, що вони просто так грають — приколюються, якщо на сучасний лад. Хоча репетувала «Допоможіть» вона дуже натуральна.

Малий на велосипеді промчав поперед мене, ніби в авангарді нашого рятувального загону, двоє інших були ззаду. =) Коли я підійшов, молодь відразу заспокоїлася, ніхто більше не кричав. Подивився на них, на дівча, переконався, що все гаразд і пішов далі.

На зустріч мені, розвернувшись, під’їхав малою і пробачливим голосом сказав:  «Щось я переплутав… вибачте, будь ласка».

Спочатку мені, звичайно, захотілося йому вуха надірвати, але потім я подумав, що він з чистими намірами це все. Не було схоже, що він так вирішив розіграти. Просто схибив.

Адже, якби не помилився, якби все виявилося справді, а він би ніяк не відреагував… Чи мали б ми тоді ще одне «зведення новин». Тому сказав йому, що він все одно молодець – все правильно зробив!

І я його чудово розумію. Були у мене в житті ситуації (по юності ще), коли я міг втрутитися і заступитися за слабкого, але зневажав і чомусь не зробив цього. Ситуації ці були не дуже серйозними, але я їх пам’ятаю досі, як не найяскравіші плями своєї біографії.

І хоч я тут цілу історію розписав, це сталося протягом однієї хвилини. Але часом і однієї такої хвилини достатньо, щоб на все життя здобути якийсь урок, щось засвоїти.

Для себе я засвоїв, що… до булочок треба було б ще молока собі купувати «за шкідливість». =) Ну, а якщо серйозно – що й добро має бути з кулаками.

І ще, що не треба жартома кричати «Допоможіть» за гаражами або на воді. А то може вийти, як у тій казці про пастуха та вовка.

А як ви вважаєте, треба заступатися чи ні?