Субота, 6 Червня, 2026
Останні:
Без категорії

Ми з сестрою ділили квартиру зі скандалами. Вона вчинила зі мною підло, а через роки прийшла просити допомоги.Ми ж з тобою рідні люди! Маємо допомагати одна одній! – благала мене сестра.Але я не розгубилась і відповіла їй тим же, що вона 7 років тому відповіла мені.дайте мені пораду якусь

Ми з сестрою ділили квартиру зі скандалами. Вона вчинила зі мною підло, а через роки прийшла просити допомоги

Нам з сестрою від батьків дісталась трикімнатна квартира. Сказати, що ми були з нею близькими я не можу, скоріше жили як сусідки по квартирі. Пізніше вона вийшла заміж і переїхала до свого чоловіка замкнувши свою кімнату на ключ.

Після її весілля наше спілкування обірвалось повністю. Згодом і я закохалась і вийшла заміж. Чоловік переїхав до мене. Так ми в спокої прожили від сили два роки. Ми відкладали кожну копійку, бо хотіли купити свою квартиру. 

Але у свекра діагностували онкологію. Всі наші заощадження ми віддали йому на лікування. А потім сестра раптово приїхала до нас і стала вимагати свою частку:

– Мені негайно потрібні гроші! Хочете викупляйте, хочете тут поселяться інші люди. Вирішувати вам. Маєте на це тиждень часу. 

Як потім виявиться вона захотіла купувати собі машину. Хоча тій, на якій вони їздили нічого не бракувало. Я попросила її дати нам більше часу, щоб встигнути оформити кредит. Але сестра слухати не хотіла. Довелося продавати квартиру повністю і ділити гроші.

На отримані гроші нам вдалося купити однокімнатну квартиру, а так могли мати трикімнатну, якби сестра не почала показувати свої коники. 

– Таке життя, потрібно бути готовими до всього! – на кінець додала сестра. – Якби я переживала за кожного, то мене б не вистачило. 

З того часу минуло 7 років. Ми з чоловіком влаштувались на гарні роботи, купили машину, у нас народився син.

Натомість сестра розлучилася з чоловіком. Живе тепер з дочкою на орендованій квартирі, виплачує іпотеку. Нещодавно сестра мені подзвонила.

– Сестро, ти ж тепер живеш добре! Допоможи мені з іпотекою. Ми ж рідня, маємо допомагати один одному. 

– Твоє житло – проблема не моя! – відповіла я їй тим, що й вона мені 7 років тому. – Якщо я перейматимусь проблемами інших, то мене не вистачить!

Я бачила, що вона пригадала свої слова, хоча напевно надіялась, що я про них не згадаю. 

Як таке можна забути? Могли ж нормально все узгодити, от тільки вона не захотіла.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *