https://www.facebook.com/plugins/share_button.php?href=https%3A%2F%2Fposhepky.com%2Fta-znajdy-zhinku-svogo-viku-yaka-rozumityme-tebe-kum-vse-vmovlyaye-mene-a-ya-pryntsypovo-ne-hochu-i-mozhu-poyasnyty-chomu%2F%3F?utm_medium=fb_rek&layout=button&size=large&appId=1984205051792751&width=168&height=36

Мені 46 років і я ще ніколи не був у шлюбі. Насправді просто мені не щастило з жінками. Хоча кілька разів мене мало не доводили до РАЦСу. 

Перше моє серйозне кохання Аліна. Ми зустрілись, коли мені було 19. Любов шалена, з емоціями, драмою. Ми були разом шість років і мало не побралися. Та тоді я збагнув, що кохання вже давно минуло. Залишилась просто звичка. Тому й запропонував не одружуватись, а розійтися. Пам’ятаю мені телефонував її розлючений тато.

 – Як ти міг? Зіпсував дитині життя! Стільки років голову морочив!

Та я ніколи не шкодував про своє рішення. Скажу більше, кілька років тому зустрів Аліну. Ледве впізнав. На вигляд, наче мама мені, ще й розповніла страшно. 

Згодом в мене було чимало жінок, серйозних стосунків вже не хотів. Лишень в 35 це змінилося. Друзі познайомили мене з Аллою. На кілька років молодшою. Гарна дівчина, розумна, але страшенно побратися хотіла, й дітей. Так тиснула на мене, що врешті я не витримав. Зрадив. А вона про це дізналась. Такі концерти влаштовувала. Ледве я втік. Ще довго мене переслідувала. А тоді раптово знайшла якого підкаблучника, мало не відразу від нього народила, ще й двійню. А я перехрестився. 

В 40 років я вже чітко розумів, яких жінок хочу бачити поряд. Струнких, гарних і молодих. Щоб всі заздрили. Зустрів Настю, саме таку. Ми навіть разом жити почали. Та одна біда – вона мене не розуміла. Готувати й прибирати не хотіла, лиш гроші вимагала. От і вигнав її врешті.

Якось і звик вже самий. Хоча часом хочеться когось поруч мати. Нещодавно до кума прийшов, посиділи, випили, а він каже:

 – Дурницю ти робиш, час втрачаєш. Візьми собі жінку свого віку, буде тебе любити, піклуватиметься.

 – Та ти що? Це вже стара!

 – Молода ніколи не стане другом тобі, напарником.

 – От ти не правильно думаєш.

І далі я йому пояснив, що маю на увазі. Усі жінки після 40 – це вже жіночки з минулим, з багажем. А кому він потрібен?Тим паче, що часто це багаж у вигляді дитини, або кількох. А ще – жінки, як кажуть, бальзаківського віку мають вже повно хвороб, проблем, а будь-який чоловік хоче мати дітей, бажано здорових. 

Жінка після 40 – бракована. Нормальному чоловікові так не потрібна. А ви як гадаєте? Згодні зі мною?