Сімейка швагра вже остаточно мене дістала. Ми хотіли допомогти племінникам, а лише собі гірше зробили

https://www.facebook.com/plugins/share_button.php?href=https%3A%2F%2Fposhepky.com%2Fsimejka-shvagra-vzhe-ostatochno-mene-distala-my-hotily-dopomogty-pleminnykam-a-lyshe-sobi-girshe-zrobyly%2F%3F?utm_medium=fb_rek&layout=button&size=large&appId=1984205051792751&width=168&height=36
У нас з дружиною завжди все добре було. Жили спокійно, жодних проблем не мали. Обидвоє працюємо, маємо гарну квартиру в новобудові. У нас зростає один син. Петрику 10 років зараз і він дуже талановитий.
І ось майже рік тому дружині подзвонив її брат з Нікополя і сказав, що вони не можуть там залишатися, адже в них двоє дітей і це вкрай небезпечно. Звісно, ми запропонували їм прихисток.
В Антона двійко хлопців, одному 12, а іншому – 14. Дружина Світлана – доволі специфічна людина. Щойно вони до нас приїхали – я зрозумів, життя не буде таким, як раніше. Родичі поводились в нашій квартирі, наче вдома. Ніколи не допомагали ні прибирати, ні готувати, і разом з тим брали з холодильника все, що хотіли, навіть не питаючи. А племінники – взагалі жахливі. Постійно вживають лайливі слова, ще й курять потайки. Я навіть почав помічати, що в нас з серванта зникають гроші, там зазвичай дрібнота лежить.

Минуло кілька місяців і я вирішив поговорити зі швагром.
– Що ви далі плануєте? Ще не шукали роботу чи житло?
– Та яку роботу, мене ж мобілізують відразу. Ні, поки ми собі це дозволити не можемо. А там побачимо!
Вочевидь, ніхто й нікуди не збирався. Але і це не найгірше. Антон зі Світланою вирішили, що їм треба якось відволікатись і розважатись. Тож час від часом на вихідних вони спокійно собі їдуть на природу чи йдуть в кафе, а хлопців залишають з нами. Наш Петрик тягнеться до них і я вже помічаю, який вплив вони на нього мають.
Як мені все це набридло, словами не передати. А дружині наче й нормально варити каструлі на таке сімейство. Ще й грошей тепер втричі більше йде на харчування. Так само як і на комунальні.
Днями я не витримав і сказав Антону, аби шукав житло. Той мав нахабство на мене ще й накричати:
– То он як ви нам допомогти хочете? Рідня називається!
Потім він поскаржився дружині та тепер вона ображена на мене. Каже, що я не поважаю її родичів. І як мені бути? З такими нахабами неможливо жити?