Свого батька я майже не пам’ятаю. Його не стало ще до мого народження. Мама виховувала мене самотужки та старалася заробити гроші на прожиття. Тому вона працювала з ранку на ринку, продавала м’ясо. А ввечері мила супермаркети чи прибирала у салонах краси. 

Я бачив, як їй важко. Постійно болить спина, коли зима – у неї мерзли руки, вона одягала дві пари шкарпеток під взуття. Тому в 14 років я вже почав шукати якусь роботу. То сусідові допоможу стелю побілити, то на літні канікули влаштуюся вантажником в магазин. Навіть до університету вступив на заочну форму, аби було більше часу на роботу. 

– Ти ж мій золотий помічник, – завжди казала мама і тремтячими руками гладила мене по щоці. 

Я назбирав гроші аби зробити у квартирі ремонт. Спершу купив всі нові меблі для мами у спальню, навіть поставив їй новий телевізор. Економив на своїх потребах. От у моїх друзів були нові телефони чи ноутбуки, вони одягалися у гарні речі. А довго мав стару нокію, купував джинси та взуття у секонді. 

Декілька років тому я зустрів Христину, вона якось приєдналася до нашої компанії друзів. За нею бігало багато кавалерів. Красива струнка, ну справжня модель А яка в неї посмішка – словами не передати. От дивишся на неї і аж сам хочеш посміхатися. Ніби вона своєю присутністю запалює всередині якийсь вогник щастя. 

Я вирішив якось завоювати її увагу. То додому проведу, то куплю каву чи запрошу в кіно. Христя мені ніколи не відмовляла, завжди погоджувалася на прогулянки, побачення. Звісно, я не мав права відставати від інших претендентів на серце Христі. Тому ще знайшов роботу вночі, працював охоронцем на будівництві. Після зміни купував їй великий букет квітів та шоколадку і кулею біг на зустріч. 

Через рік стосунків ми розписалися. Тоді у мене було обмаль грошей на весілля, ми просто запросили найближчих родичів та друзів до РАЦСу. Всі були раді, крім тестя та тещі. Вони дивилися на мене з такою огидою, немов я якийсь жебрак. 

– Ну і куди ти нашу донечку поведеш? Не будете на вулиці жити? – уїдливо запитував батько Христі, Семен Дмитрович. 

Я знав, що у тестів є великий будинок за містом. Вони люди при грошах, мають свій бізнес. Але я не хотів жити з ними під одним дахом. Щодня бачити їх невдоволені мармизи, чути докори та несхвалення. Та і Христя не дуже хотіла жити з батьками, мовляв, вона вже доросла та самостійна жінка.

І тут нам на допомогу прийшла моя мама. Вона першою запропонувала переїхати:

– А ти де будеш? Там тільки дві кімнати, невже на кухні ночуватимеш?

– Синку, та я вже стара, хочу трохи відпочити від міста. У нас дача є, хіба ти забув? Я туди переїду. Свіже повітря, нема цього шуму та диму від машин. Спокійніше на душі буде. 

Я від щастя аж мамі руки почав цілувати. Тому на розпис мама віддала нам квартиру. Ну а пан Семен при всіх гостях вручив Христі ключі від машини. Новенький Лексус, гарна модель, ще й на автоматі. Але наголосив, що то для його донечки такий подарунок.

І Христя сприйняла слова батька буквально. Вона постійно брала машину на роботу, на манікюру, у магазин чи на зустріч з подругами. Я міг брати авто тільки тоді, коли дружина у кафе випила та не могла керувати. 

Маму на дачі я провідував сам.

– Я не буду брати машину та їхати в ту діру. Ще колесо продірявлю чи подряпаю капот. Їдь на маршрутці, – дорікала жінка. 

Перед тим, як їхати до мами, я заходив у магазин та купував їй продукти. Набирав великий пакет з гречкою, рисом, макаронами, консервації, хліб, якісь солодощі, яйця, борошно, м’ясо свіже. Бо мама хоча і має пенсію, але її не вистачає. 

Правда, Христю таке не влаштовувало. Раз вона сказала, що на ті гроші, які я викинув на маму, ми могли поїхати кудись на відпочинок у гори. Ну ви собі уявіть – відпочинок поставити вище, ніж турботу про літню людину. 

І зараз на дачі дуже холодно. Мама одягає куртку, щоб не змерзнути та спить під двома ковдрами. Я не маю фінансової можливості купити генератор на дачу. І тим паче, за ним треба уважно слідкувати, або хтось не вкрав чи він не зламався. Тому вирішив забрати маму до нас на квартиру. Ми підключені до критичної інфраструктури, є світло, вода та тепло. Їй точно буде краще у рідних стінах. 

– Маму? Сюди? Нащо? – скривилася жінка, коли почула про це. 

– Але їй холодно на дачі. 

– Ну та, у тебе мама завжди на першому місці. Ти ніби не дорослий чоловік, а якийсь синочок, якого вона тримає під каблуком. А мене ти запитав, чи я не проти? 

Тоді ми з Христиною так посварилися, що вона відправила мене спати на кухню.

Але я не розумію, що не так? Адже моя мама не чужа людина. Хіба Христя забула, хто нам цю квартиру дав? Так поводиться нахабно і берегів не бачить. 

Мені вже все одно на думку Христини. Я поставив її перед фактом, що мама до березня буде з нами. Жінка сказала, що мама може негативно впливати на наші стосунки. 

Я вже не знаю, що робити, чесно. Як мені змінити поведінку Христі? Адже я не хочу, щоб вона зривала всю свою злість на мою маму. А якщо про це ще й тесть з тещею дізнаються, то мені гайки будуть.