Рубрика:

Заміжня я вже 15 років. Народила у шлюбі 2 діток. І, знаєте, ніби й непогано живеться, бо маю власний дім і все в ньому, але я дуже сильно втомилася від самотності. Мій чоловік або на роботі, або з головою у власних справах. Часом здається, що йому немає до мене діла зовсім. Він з роботи ніколи не телефонує, не цікавиться, як там справи у мене та в дітей. Я не горда, набираю сама, але він якнайшвидше завершує діалог. Ніби уникає мене. Я вже думала, що справа в мені: може не так виглядаю чи розтовстіла трохи. Але ж від інших чоловіків увага ллється рікою.

От запитаєте в мене, де й коли ми були разом востаннє, я навіть не згадаю. Єдине, що в будинку часто перетинаємося одне з одним – і то добре. А так, щоб відпочивати разом, то, певне, років 5 тому. А про подарунки я взагалі мовчу. Ніяких квітів, цукерок чи просто компліментів. Просто нуль. До того ж сваритися стали майже щодня. 

Насправді я роблю для нього все можливе. Не хочеться втрачати шлюб. Але  у відповідь не отримую нічого. Це дуже втомливо – стукати в зачинені двері.

Час від часу перепитую в чоловіка, чи він любить мене. Каже, що так. Але я не вірю, бо суджу по вчинках. Друзі та ігри йому важливіші, ніж я. На них він постійно знаходить час, а на банальну прогулянку зі мною – ні. Уже думаю, може минула любов і тепер це не моя людина. Може, нам слід розійтися? Ми ж навіть не маємо про що говорити, окрім побуту та дітей. Я щось питаю, а він мовчить або відповідає монотонно. 

Більше не хочу так жити і тратити власну молодість на незрозуміло що. Напевне усе дійде до розлучення. Може, маєте якусь пораду для мене?

Що порадите подружжю?

Чи варто рятувати цей шлюб?